Сон здається простим процесом: ліг, закрив очі, прокинувся. Але з точки зору фізіології це одна з найскладніших і найактивніших фаз роботи організму. І якщо щось у цьому процесі йде не так — з’ясувати причину “на очі” неможливо. Саме для цього існує полісомнографія: комплексне дослідження, яке записує десятки параметрів вашого тіла протягом цілої ночі.
Що таке полісомнографія і чому вона потрібна
Назва складається з трьох коренів: “полі” — багато, “сомно” — сон, “графія” — запис. Власне, це і є суть методу: одночасна реєстрація великої кількості фізіологічних показників під час сну. Мозкова активність, рухи очей, тонус м’язів, дихання, рівень кисню в крові, серцевий ритм, рухи ніг — все це фіксується синхронно і потім аналізується лікарем.
Метод з’явився в 1970-х і відтоді залишається золотим стандартом діагностики розладів сну. Жоден опитувальник, жоден фітнес-трекер і жоден денний огляд не замінять того, що показує повноцінна нічна полісомнографія.
Навіщо стільки датчиків
Це питання виникає у кожного пацієнта, коли він бачить, скільки електродів і сенсорів на нього накладають перед сном. Відповідь проста: різні датчики відповідають за різні аспекти сну, і жоден із них не є зайвим.
Електроди на голові реєструють ЕЕГ — електричну активність мозку. Саме вона дозволяє визначити фазу сну: поверхневий, глибокий чи REM (фаза швидкого руху очей із сновидіннями). Без ЕЕГ неможливо зрозуміти структуру сну — скільки часу людина провела в кожній фазі і чи правильно ці фази чергуються.
Електроди біля очей фіксують рухи очних яблук — це ключовий маркер REM-фази, під час якої відбуваються сновидіння і відбувається специфічна обробка пам’яті та емоцій.
Датчик на підборідді вимірює тонус щелепних м’язів. У нормі під час REM-сну м’язи мають бути розслаблені — якщо цього не відбувається, це може свідчити про певні розлади поведінки під час сну.
Датчики дихального потоку — зазвичай канюля під носом і термістор біля рота — фіксують, чи дихає людина рівно і безперервно. Саме вони виявляють апное: зупинки дихання, які можуть тривати від кількох секунд до хвилини і повторюватись десятки разів за ніч.
Дихальні пояси на грудях і животі показують, чи робить пацієнт дихальні рухи під час зупинки потоку повітря. Це критично для розрізнення центрального апное (коли мозок не надсилає сигнал дихати) і обструктивного (коли сигнал є, але дихальні шляхи заблоковані).
Пульсоксиметр на пальці вимірює рівень кисню в крові. При кожному епізоді апное кисень падає — і ці падіння добре видно на графіку. Якщо їх багато і вони глибокі, це прямо вказує на тяжкість розладу і серцево-судинні ризики.
ЕКГ відстежує серцевий ритм. Під час апное серце реагує характерним чином: виникають аритмії, брадикардія, потім компенсаторне прискорення після відновлення дихання. Ці зміни важливі і самі по собі.
Датчики на ногах фіксують рухи — для виявлення синдрому неспокійних ніг і так званих періодичних рухів кінцівок уві сні, які людина зазвичай не пам’ятає, але які суттєво фрагментують сон.
Паралельно ведеться відеозапис — щоб лікар міг співставити будь-яку подію на графіках із тим, що відбувалось із пацієнтом у цей момент.
Якщо вас цікавить полісомнографія в Києві — зверніть увагу на медичний центр клінічної та сучасної неврології Медсейв+, де дослідження проводять в умовах спеціально обладнаної палати з подальшим аналізом результатів лікарем-сомнологом.
Як проходить ніч
Пацієнт приходить до клініки ввечері — приблизно за годину-дві до звичного часу відходу до сну. Лаборант накладає датчики: це займає 30–40 хвилин і не є болісним. Потім пацієнт лягає спати у спеціально обладнаній палаті — затемненій, із нормальною температурою і відносно комфортним ліжком.
Більшість людей засинають цілком нормально, попри датчики. Перша ніч у незнайомому місці буває дещо гіршою, ніж вдома — це нормально і враховується при аналізі. Вранці датчики знімають, і пацієнт може їхати у своїх справах.
Що виявляє дослідження
Найчастіша знахідка — синдром обструктивного апное сну. За різними даними, він є у кожного п’ятого дорослого в тій чи іншій формі, але діагностується набагато рідше. Людина хропе, прокидається втомленою, скаржиться на денну сонливість і погану концентрацію — і роками думає, що просто “погано спить”. Тим часом її серце і судини щоночі отримують серйозне навантаження.
Крім апное, полісомнографія виявляє нарколепсію, парасомнії — снохождіння, нічні жахи, розлад поведінки під час REM-сну — а також оцінює ефективність вже призначеного лікування, наприклад СІПАП-терапії.
Один вечір із датчиками може дати відповіді, які людина шукала роками.