Усе здається простим, поки не доходить до моменту подачі документів. Переклад готовий, виглядає гарно, друк чіткий. Але в німецькій установі вам кажуть: «Потрібен присяжний». І ось тоді з’являється головне питання — у чому різниця, і чому не підходить уже зроблений переклад.
Що таке присяжний переклад
У Німеччині документи не можна перекладати “просто для розуміння”. Офіційний переклад має виконувати людина, яка склала присягу в суді. Вона відповідає не лише за зміст, а й за точність кожної цифри, коми й підпису. Коли перекладач ставить печатку, це означає: документ повністю відповідає оригіналу. Присяжний переклад має юридичну силу.
Його приймають у судах, університетах, РАГСах, нотаріальних конторах і будь-яких державних органах. Його не потрібно підтверджувати нотаріально чи апостилем — печатка присяжного вже є офіційним підтвердженням. Звичайна ситуація: хтось подає диплом, інший — свідоцтво про народження. І якщо це Німеччина, потрібен саме присяжний переклад. Інакше доведеться робити все вдруге.
А що з нотаріальним перекладом
Тут принцип інший. Нотаріус не перевіряє, чи правильно перекладено текст. Він лише підтверджує, що переклад виконав конкретний перекладач. Тобто завіряє підпис, а не сам зміст. Такий варіант підходить для внутрішнього використання в Україні: суди, банки, державні структури. Для подачі за кордон — ні. У Німеччині його просто не визнають, бо тут діє своя система підтвердження автентичності документів.
Як зрозуміти, який варіант потрібен
Якщо документи подаються за кордон, варто перевірити вимоги установи. Зазвичай усе просто:
- Німеччина, Австрія, Швейцарія — тільки присяжний переклад.
- Використання в Україні — частіше нотаріальний.
- Для подвійного застосування — краще одразу присяжний, його визнають усюди.
Найчастіше перекладають такі документи:
- свідоцтва про народження, шлюб, зміну імені;
- атестати, дипломи, додатки до них;
- договори купівлі-продажу;
- судові рішення й довіреності.
Якщо переклад потрібен для офіційних установ, замовляйте переклад документів на німецьку мову у присяжного перекладача. Це гарантія, що документ приймуть без додаткових питань.
Історії, які трапляються постійно
Одна жінка переклала диплом у звичайному бюро — швидко й недорого. Але в університеті Гамбурга документ не прийняли: немає печатки присяжного перекладача. Довелося переробляти, а терміни вступу минули. Інша історія — чоловік подавав до німецького нотаріуса договір купівлі-продажу авто. Переклад був нотаріальний, але його не визнали. Після присяжного перекладу угоду оформили без затримок. Такі випадки повторюються, бо люди просто не знають різниці. Іноді невелика порада на старті заощаджує тижні часу.
Що треба перевірити перед замовленням
Перед тим як передавати документи на переклад, уважно подивіться на оригінали. Чи чітко видно дати, номери, печатки? Чи збігаються імена в усіх документах? Для німецьких установ важлива кожна літера — різниця в одній може викликати відмову. Якщо документ старий або пошкоджений, краще зробити дублікат. І ще одна порада — не перекладайте все підряд “на майбутнє”. У Німеччині визнають лише актуальні документи. Також уточніть терміни. Присяжний переклад потребує уважності, тому його краще замовляти заздалегідь, щоб уникнути поспіху.
Чому це варто робити одразу правильно
Присяжний переклад здається складнішим лише на початку. Але коли ви подаєте документи й бачите, що їх приймають без додаткових запитань — стає зрозуміло, навіщо все це. Нотаріальний переклад — хороший варіант для внутрішніх справ. Присяжний — для міжнародних. Він відкриває двері до університетів, державних установ, судів та нотаріусів за кордоном. І коли все зроблено з першої спроби, не потрібно нічого доводити чи пояснювати. Документи просто працюють.